коверт
КОВЕ́РТ, а, ч., заст.
Те саме, що кове́рта.
Потім я вхопила коверт і розірвала його (В. Симоненко);
Лисенки завагалися, навпрост злякалися врученого їм послання з Пісочина: нікому не захотілося розпорювати коверт (Олекса Ізарський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коверт — Кове́рт, -та; -ве́рти, -тів; (рус.) конве́рт, -та Правописний словник Голоскевича (1929 р.)