коверкотовий

КОВЕРКО́ТОВИЙ, а, е.

Пошитий із коверкоту.

Я уявив цього кота в образі людини – кандидата наук. Огрядна постать в сірому коверкотовому макінтоші і фетровому капелюсі, поважна хода .. і самовдоволене обличчя (І. Багмут);

Глухов був у сірому коверкотовому костюмі (І. Рябокляч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коверкотовий — коверко́товий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коверкотовий — -а, -е. Пошитий із коверкоту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коверкотовий — КОВЕРКО́ТОВИЙ, а, е. Пошитий із коверкоту. Глухов був у сірому коверкотовому костюмі (Ряб., Жайворонки, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах