ковзанці
КОВЗАНЦІ́, і́в, мн. (одн. ковзане́ць, нця́, ч.).
Зменш.-пестл. до ковзани́.
Василь швидко на ковзанцях по чистому льоду летить (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)КОВЗАНЦІ́, і́в, мн. (одн. ковзане́ць, нця́, ч.).
Зменш.-пестл. до ковзани́.
Василь швидко на ковзанцях по чистому льоду летить (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)