ковзанці
КОВЗАНЦІ́, і́в, мн. (одн. ковзане́ць, нця́, ч.). Зменш.-пестл. до ковзани́.
Василь швидко на ковзанцях по чистому льоду летить (Коп., Як вони.., 1948, 98).
Словник української мови (СУМ-11)КОВЗАНЦІ́, і́в, мн. (одн. ковзане́ць, нця́, ч.). Зменш.-пестл. до ковзани́.
Василь швидко на ковзанцях по чистому льоду летить (Коп., Як вони.., 1948, 98).
Словник української мови (СУМ-11)