когезія

КОГЕ́ЗІЯ, ї, ж., фіз.

Притягування при контакті між частинками того самого твердого тіла або рідини, яке зумовлює поєднання цих частинок в єдине ціле.

Певний вплив на адгезію та когезію має молекулярна маса полімерів (з наук. літ.);

Міцність здебільшого зростає так само, як і твердість, хоча й істотно залежить від когезії на межах зерен (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. когезія — коге́зія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. когезія — Когезия — cohesion — Коhäsion — прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті (однієї і тієї ж речовини — молекул, йонів, атомів — що становлять одну фазу).  Гірничий енциклопедичний словник
3. когезія — -ї, ж., фіз. Прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. когезія — коге́зія (від лат. cohaesus – зв’язаний, зчеплений) прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. когезія — Властивість тіл, що полягає в здатності опиратися розділенню їх на частини; пояснюється взаємним притяганням молекул (або атомів) цих тіл і визначається силою хіміч. зв'язків у кристалах та міжмолекулярних взаємодій у рідинах.  Універсальний словник-енциклопедія