когезія
КОГЕ́ЗІЯ, ї, ж., фіз.
Притягування при контакті між частинками того самого твердого тіла або рідини, яке зумовлює поєднання цих частинок в єдине ціле.
Певний вплив на адгезію та когезію має молекулярна маса полімерів (з наук. літ.);
Міцність здебільшого зростає так само, як і твердість, хоча й істотно залежить від когезії на межах зерен (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- когезія — коге́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- когезія — Когезия — cohesion — Коhäsion — прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті (однієї і тієї ж речовини — молекул, йонів, атомів — що становлять одну фазу). Гірничий енциклопедичний словник
- когезія — -ї, ж., фіз. Прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- когезія — коге́зія (від лат. cohaesus – зв’язаний, зчеплений) прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті. Словник іншомовних слів Мельничука
- когезія — Властивість тіл, що полягає в здатності опиратися розділенню їх на частини; пояснюється взаємним притяганням молекул (або атомів) цих тіл і визначається силою хіміч. зв'язків у кристалах та міжмолекулярних взаємодій у рідинах. Універсальний словник-енциклопедія