1. Універсальний словник-енциклопедія

когезія

Властивість тіл, що полягає в здатності опиратися розділенню їх на частини; пояснюється взаємним притяганням молекул (або атомів) цих тіл і визначається силою хіміч. зв'язків у кристалах та міжмолекулярних взаємодій у рідинах.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. когезія — коге́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. когезія — Когезия — cohesion — Коhäsion — прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті (однієї і тієї ж речовини — молекул, йонів, атомів — що становлять одну фазу). Гірничий енциклопедичний словник
  3. когезія — -ї, ж., фіз. Прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. когезія — КОГЕ́ЗІЯ, ї, ж., фіз. Притягування при контакті між частинками того самого твердого тіла або рідини, яке зумовлює поєднання цих частинок в єдине ціле. Певний вплив на адгезію та когезію має молекулярна маса полімерів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. когезія — коге́зія (від лат. cohaesus – зв’язаний, зчеплений) прилипання одна до одної частин того самого твердого тіла або рідини при їхньому контакті. Словник іншомовних слів Мельничука