когнація

КОГНА́ЦІЯ, ї, ж., іст., юр.

У давньоримському цивільному і майновому праві кровна спорідненість за чоловічою або жіночою лінією.

Нащадків різних когнацій можна було порахувати аж до засновника роду (з наук. літ.).