когнітивний

КОГНІТИ́ВНИЙ, а, е, псих.

Пов'язаний зі свідомістю, з мисленням.

Для виокремлення та усвідомлення зорового образу на ретині ока необхідний дуже високий аналітичний рівень когнітивних процесів (з наук. літ.);

Американські вчені знайшли білок, який запобігає старінню клітин мозку, що підтримує на певному рівні когнітивні здібності людини (із журн.).

Значення в інших словниках

1. когнітивний — когніти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. когнітивний — -а, -е: Когнітивна етологія — міждисциплінарна галузь, яка включає праці етологів, психологів та зоологів, присвячені дослідженню психічного життя тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови