кодифікувати
КОДИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. Здійснювати кодифікацію (у 1 знач.).
На відміну від державних законів раннього феодалізму, які кодифікували тільки основи громадянського побуту, звичаєві норми були більш багатогранними (з наук. літ.);
Принципово важливо, що кодекс повинен лише кодифікувати чинне податкове законодавство, а не змінювати його (із журн.).
2. лінгв. Здійснювати кодифікацію (у 2 знач.).
Виступаючи матеріалом художньої творчості, мова художньої літератури орієнтується на загальнолітературні норми (більше того: нерідко саме на неї покладаються вчені, кодифікуючи ті чи ті мовні явища) (В. Русанівський).
Словник української мови (СУМ-20)