кожанка
КО́ЖАНКА, и, ж., діал.
Шкірянка, шкуратянка.
Вовків така сила була, що їх кийками били, а з їх кож чоботи носили та кожанки робили (А. Кащенко);
Кир підійшов до Оксена, мовчки розвів поли кожанки: вони були в дірках від куль (Григорій Тютюнник);
– Коси в Полтаві підріжу, кожух на кожанку проміняю, додому вернусь, щоб і дід не впізнав! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)