кожушище

КОЖУШИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до кожу́х 1.

– Гей ти, опудало-мужичище! Вдягся в кожушище та насилу повертаєшся, як той медвідь. Ось подивись, який я прудкий та жвавий в куценькому сурдуті (І. Нечуй-Левицький);

На малім Микиті був той кожух кожушищем (Л. Мартович).

Значення в інших словниках

1. кожушище — кожуши́ще іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кожушище — див. кожух  Словник синонімів Вусика
3. кожушище — -а, с. Збільш. до кожух 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кожушище — КОЖУШИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до кожу́х 1. На малім Микиті був той кожух кожушищем (Март., Тв., 1954, 74).  Словник української мови в 11 томах
5. кожушище — Кожушище, -ща с. ув. отъ кожух.  Словник української мови Грінченка