козирки

КОЗИРКИ́, і́в, мн.

Легкі виїзні сани.

Василь чистить конюшню, коней, вимітає сараї, обтирає козирки-сани, – як і вчора, як і позавчора (Панас Мирний);

– Ще б тільки сани мені одні. – Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! – озвавсь Невкипілий. – Мужичі рожнаті тобі не годяться (А. Головко);

Пара баских коней у золоченій збруї мчала за собою розцяцьковані сани-козирки (М. Сиротюк);

* У порівн. Обличчя в нього видалося капiтану знайомим. Вiн вже десь бачив i оцi темнi великi очi, .. i оце круте, як сани-козирки, пiдборiддя (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. козирки — козирки́ множинний іменник сани  Орфографічний словник української мови
2. козирки — -ів, мн. Легкі виїзні сани.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. козирки — КОЗИРКИ́, і́в, мн. Легкі виїзні сани. — Ще б тільки сани мені одні. — Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! — озвавсь Невкипілий.  Словник української мови в 11 томах