колаборант
КОЛАБОРА́НТ, а, ч.
Той, хто займається колаборантством; колабораціоніст.
Дорогі українці, будьте пильними! Не дайте зайдам, солодкоголосим сиренам, фарисеям, популістам, колаборантам, пристосуванцям, зрадникам обдурити вас (з газ.);
// іст. Зрадник, який співпрацював з фашистськими загарбниками в країнах Західної Європи під час Другої світової війни.
Відповідно до загального національного права діяльність колаборантів визнавалась як зрада громадян та як зрада інтересів своєї держави (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)