колаборант

КОЛАБОРА́НТ, а, ч.

Той, хто займається колаборантством; колабораціоніст.

Дорогі українці, будьте пильними! Не дайте зайдам, солодкоголосим сиренам, фарисеям, популістам, колаборантам, пристосуванцям, зрадникам обдурити вас (з газ.);

// іст. Зрадник, який співпрацював з фашистськими загарбниками в країнах Західної Європи під час Другої світової війни.

Відповідно до загального національного права діяльність колаборантів визнавалась як зрада громадян та як зрада інтересів своєї держави (з навч. літ.).