коленкоровий
КОЛЕНКО́РОВИЙ, а, е.
Стос. до коленкору.
Коленкорове виробництво;
// Пошитий, вигот. із коленкору.
Горпина сама не пішла, а невістку пустила, ще й дала їй свою новісіньку, ні разу не надівану коленкорову сорочку надіти (Л. Яновська);
Під ялинкою лежать коленкорові червоні й блакитні мішечки з дешевими цукерками, горіхами, яблуками (О. Іваненко);
Він приніс .. товстий зошит у коленкоровій палітурці (О. Бердник);
Парубки, .. поправляючи коленкорові квіти на лацканах, розносили пругку, золотаву, легку .. тирсу на каблуках (Є. Пашковський).
Словник української мови (СУМ-20)