коливатися
КОЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз.
Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю (Б. Грінченко);
Пароплав вийшов в океан. Коливаючись на білогривих хвилях і розтинаючи гострим носом прозору блакить, він тримав путь на Європу (П. Панч);
Невже це вона сидить в літаку? А літак хитається, коливається (О. Іваненко);
// Злегка гойдатися.
Перед образами горіла лампа і коливались голуби та писанки на нитках, приліплених воском до стелі (І. Нечуй-Левицький);
Хвилі скрізь коло нас коливались (Леся Українка);
У затінених вологих місцях тихо коливались білі, воскові чашечки конвалій (О. Донченко);
// Похитуватися (у такт роботи, ходьби і т. ін.).
Жвавіше застукали олов'яні букви об верстаки, жвавіше почали коливатися складачі над своєю роботою (І. Франко);
Два сірі ведмеді, тяжко коливаючись на коротких лапах, доволі швидко наближались до мене (М. Грушевський);
Панько, ритмічно коливаючись узад і вперед, крутив корбу, не кваплючись, рівномірно (С. Добровольський);
Попереду, в кипучій білій імлі, коливалося дві постаті (Є. Кравченко);
Розімлілі хлопці коливаються в сідлах (А. Хижняк);
// Про рух нагрітого повітря, диму і т. ін.
Дим коливався й закручувався і плив угору (Ю. Яновський);
На луках світанком тумани коливались (А. Головко);
Хмара диму коливалась у повітрі, розповзалась і танула (І. Багряний);
Така ж і там [в Угорщині] у них спека, таке ж безводдя, такі ж розкішні марева коливаються влітку... (О. Гончар);
// Те саме, що мига́ти 1.
Світло коливалось од сміху і чаділо димом (М. Коцюбинський);
Він [вогник] розквітнув, як невідома квітка трясовини – синюватий, тремтячий язичок то коливався з боку на бік, наче від подиху вітерця, то горів спокійно, рівно... (О. Донченко);
На столі коливався вогонь свічі, а навкруг нього обертались світло-зелені метелики (С. Скляренко);
Зображення на екрані весь час трохи здригалося, коливалося (В. Владко).
2. перен. Те саме, що змі́нюватися 1.
Хорунжий Левицький залежно від свого настрою, який із зразковою періодичністю маятника коливався від відчаю .. до страшенної люті, .. смикався по купе (В. Кожелянко);
Межа сірководневої зони у глибинах Чорного моря весь час коливається, то спускаючись, то піднімаючись під впливом погоди та інших природних факторів (з наук.-попул. літ.);
// Існувати у межах певних величин.
Розміри водоростей коливаються від тисячних часток міліметра до десятків метрів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)