коливатися

колива́тися

-аюся, -аєшся, недок.

1》 Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз.

|| Злегка гойдатися.

|| Похитуватися (у такт роботи, ходьби і т. ін.).

|| Про рух нагрітого повітря, диму і т. ін.

|| Те саме, що мигати 3).

2》 перен. Те саме, що змінюватися 1).

|| Існувати в межах певних величин.

Значення в інших словниках

1. коливатися — колива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. коливатися — Хитатися, вихитуватися, по-, гойдатися, хилитатися, колихатися, хилятися, ок. колотитися <н. брезкле тіло>; (- ціни) стрибати; (в очах) мерехтіти.  Словник синонімів Караванського
3. коливатися — див. хитатися  Словник синонімів Вусика
4. коливатися — [колиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
5. коливатися — КОЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю (Б. Грінченко); Пароплав вийшов в океан.  Словник української мови у 20 томах
6. коливатися — КОЛИХА́ТИСЯ (про що-небудь гнучке, висяче тощо — злегка ворушитися під дією чогось), КОЛИСА́ТИСЯ, ГОЙДА́ТИСЯ, КОЛИВА́ТИСЯ, МЕТЛЯ́ТИСЯ, МАТЛЯ́ТИСЯ (МОТЛЯ́ТИСЯ) розм., МАЙТАЛА́ТИ діал., МАЙТАЛА́ТИСЯ діал., МАЙТАЛА́ЧИТИ діал., МАТНА́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
7. коливатися — КОЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Ритмічно рухатися з одного боку в інший, назад і вперед або зверху вниз. Жовте листя, тремтячи й коливаючись у повітрі, тихо раз по раз сідало на землю (Гр., І, 1963, 273); Пароплав вийшов в океан.  Словник української мови в 11 томах
8. коливатися — Колива́тися, -ва́юся, -єшся гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. н. п.  Словник української мови Грінченка