коломазь

КОЛО́МАЗЬ, і, ж.

Мазь для коліс із дьогтю й смоли.

З Городищ чумак, пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє двадцяту вже неділю, Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпився (П. Гулак-Артемовський);

Один дядько пішов змастити осі коломаззю, другий – ланцюги виносити, в'язанку сіна приготувати в дорогу (М. Томчаній);

Змастивши коломаззю колеса, Чигирин кинув на воза торбинку з коржем, збиту косу, граблі і почав запрягати коні (М. Стельмах);

Запах млива був особливий, олійно-густий, приємний, дуже мирський і подобався Жданові. Як і запах коломазі, якою ватаг валки мастив колеса воза (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. коломазь — коло́мазь іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. коломазь — -і, ж. Мазь для коліс із дьогтю й смоли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коломазь — МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Я заст., ОЛИ́ВА заст., МАСТЬ розм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛО розм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин).  Словник синонімів української мови
4. коломазь — Коло́мазь, -зі, -зі, -маззю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. коломазь — КОЛО́МАЗЬ, і, ж. Мазь для коліс із дьогтю й смоли. З Городищ чумак, пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпився (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах
6. коломазь — Коло́мазь, -зі ж. Деготь, скопляющійся на осяхъ; вообще деготь и мазь для колесъ.  Словник української мови Грінченка