коломазь
КОЛО́МАЗЬ, і, ж. Мазь для коліс із дьогтю й смоли.
З Городищ чумак, пішовши в Крим за сіллю, В дорозі нидіє двадцяту вже неділю. Обшарпавсь до рубця, в коломазь обліпився (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46);
Один дядько пішов змастити осі коломаззю, другий — ланцюги виносити, в’язанку сіна приготувати в дорогу (Томч., Готель.., 1960, 67).
Словник української мови (СУМ-11)