колонка

КОЛО́НКА, и, ж.

1. Зменш. до коло́на 1.

Серед лісу колонок, якими були підперті піддашшя, чорніли двері й вікна (М. Коцюбинський);

Хотіли знести стару альтанку з покришеними колонками, та Труда не дала (В. Винниченко);

Червонаста цегла, зложена в грандіозну будівлю з дугастими лініями і важкенними формами в напівсхідній–напівзахідній гармонії барокового наростання з колонками при завершених півколами вікнах (В. Барка).

2. Те саме, що стовпе́ць 2.

Далі було підверстано на всі п'ять колонок..: Польське телеграфічне агентство повідомляє: 14 березня 1923 року Рада послів у Парижі визнала Східну Галичину за Польщею (П. Козланюк);

Він скинув кепку й розгорнув переді мною на столі великий аркуш ватманського паперу, весь списаний колонками цифр (Б. Антоненко-Давидович);

Коли помічник подав відомості про останній район, секретар підрахував колонку цифр, записав суму внизу (Ю. Смолич);

Тут уже я постарався, щоб газета сподобалась Василеві: намалював поверх заголовка отакенний літак, а внизу – криголам із челюскінцями. Ще й вірша написав. Величезного, на цілу колонку (А. Дімаров).

3. Назва різноманітних технічних присторїв звичайно у формі видовженого циліндра.

Влітку Оля вставала рано і, біжучи по воду до колонки, спостерігала життя своєї вулиці (І. Сенченко);

Він вже готовий був кинутись на кухню, принести їжу, розпалити колонку у ванній (Н. Рибак);

З кухонних дверей пашіли ароматні кулінарні запахи, в кутку кімнати високі стереофонічні колонки скрикували, стогнали і задихалися голосами заокеанських співаків (О. Бердник);

– Мамо! Дві тисячі гривень! Благаю! У тебе ж є! Квартиранти ж тільки розплатилися... – Сама знаєш. Колонку газову міняти треба. І батареї... (Люко Дашвар).

(1) Водорозбі́рна коло́нка – колонка, що виводить водопровідну трубу на поверхню землі й завершується краном.

Біленькі будиночки в садочках на околиці. Криниці й водорозбірні колонки (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. колонка — коло́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колонка — див. КОЛОНА; (цифр) стовпець; (водяна) крант; (заправочна) бензоколонка, пункт заправки; (для опалення) ПОБ. пічка.  Словник синонімів Караванського
3. колонка — -и, ж. 1》 Зменш. до колона 1). 2》 Ряд цифр, слів, послідовно розміщених по вертикалі. || Стовпець друкарського набору. || Відбиток такого стовпця в книзі, газеті. 3》 Назва різноманітних пристосувань у формі видовженого циліндра, напр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. колонка — Стовпець, див. пілерс  Словник чужослів Павло Штепа
5. колонка — КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним).  Словник синонімів української мови
6. колонка — Коло́нка, -нки, -нці; -ло́нки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. колонка — КОЛО́НКА, и, ж. 1. Зменш. до коло́на 1. Для бойківського житла характерні низькі й довгі галереї на колонках по головному фасаду (Дерев. зодч. Укр., 1949, 16); Серед лісу колонок, якими були підперті піддашшя, чорніли двері й вікна (Коцюб., І, 1955, 290).  Словник української мови в 11 томах