колоноскоп
КОЛОНОСКО́П, а, ч.
Прилад для діагностики захворювань товстої кишки, обладнаний джерелом світла й відеокамерою, яка передає зображення на монітор.
У колоноскопі є декілька додаткових каналів, через які в порожнину кишківника можуть бути уведені інструменти, з допомогою яких лікарі видаляють поліпи, отримують зразки тканини для дослідження, зупиняють кровотечу та ін. (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)