колоноскоп

КОЛОНОСКО́П, а, ч.

Прилад для діагностики захворювань товстої кишки, обладнаний джерелом світла й відеокамерою, яка передає зображення на монітор.

У колоноскопі є декілька додаткових каналів, через які в порожнину кишківника можуть бути уведені інструменти, з допомогою яких лікарі видаляють поліпи, отримують зразки тканини для дослідження, зупиняють кровотечу та ін. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоноскоп — -а, ч. Ендоскопічний прилад, признач. для огляду товстої кишки. Великий тлумачний словник сучасної мови