колоноскоп
КОЛОНОСКО́П, а, ч.
Прилад для діагностики захворювань товстої кишки, обладнаний джерелом світла й відеокамерою, яка передає зображення на монітор.
У колоноскопі є декілька додаткових каналів, через які в порожнину кишківника можуть бути уведені інструменти, з допомогою яких лікарі видаляють поліпи, отримують зразки тканини для дослідження, зупиняють кровотечу та ін. (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колоноскоп — -а, ч. Ендоскопічний прилад, признач. для огляду товстої кишки. Великий тлумачний словник сучасної мови