1. Словник української мови у 20 томах

колоноподібний

КОЛОНОПОДІ́БНИЙ, а, е.

Подібний до колони (у 1 знач.), який нагадує її.

Мармурові колоноподібні підставки знаходили в Ольвії (з наук. літ.);

За формою стебла кактуси бувають найрізноманітніші: колоноподібні, кулясті, плескаті тощо (з наук.-попул. літ.);

Більшість колоноподібних яблунь стійкі до грибкових хвороб (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колоноподібний — колоноподі́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. колоноподібний — -а, -е. Схожий на колону (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колоноподібний — КОЛОНОПОДІ́БНИЙ, а, е. Схожий на колону (у 1 знач.). Високі, до стелі, вишикувані в ряд колоноподібні корнюри ділять те приміщення надвоє (Шовк., Інженери, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах