колонізаційний

КОЛОНІЗАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Стос. до колонізації.

У середні віки колонізаційний характер мали хрестові походи (з наук. літ.);

Згідно з давньогрецькою колонізаційною практикою переселенці, які прибували до нового місця, обраного для заснування міста, розпочинали відразу зводити оборонні мури (з наук. літ.);

– Хіба того, що ми добули, не досить для притягнення сюди робочих рук і відважних сердець? Ми дослідили тільки одну долину, а вже маємо що показати колонізаційній управі (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. колонізаційний — колонізаці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. колонізаційний — -а, -е. Стос. до колонізації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колонізаційний — Колонізаці́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. колонізаційний — КОЛОНІЗАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до колонізації. Колонізаційне питання в Росії є підпорядковане питання щодо аграрного питання в центрі країни (Ленін, 15, 1949, 63).  Словник української мови в 11 томах