колонізаційний
КОЛОНІЗАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до колонізації.
У середні віки колонізаційний характер мали хрестові походи (з наук. літ.);
Згідно з давньогрецькою колонізаційною практикою переселенці, які прибували до нового місця, обраного для заснування міста, розпочинали відразу зводити оборонні мури (з наук. літ.);
– Хіба того, що ми добули, не досить для притягнення сюди робочих рук і відважних сердець? Ми дослідили тільки одну долину, а вже маємо що показати колонізаційній управі (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колонізаційний — колонізаці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- колонізаційний — -а, -е. Стос. до колонізації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колонізаційний — Колонізаці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колонізаційний — КОЛОНІЗАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до колонізації. Колонізаційне питання в Росії є підпорядковане питання щодо аграрного питання в центрі країни (Ленін, 15, 1949, 63). Словник української мови в 11 томах