колонізувати
КОЛОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
Здійснювати колонізацію.
Відторжене Правобережжя годилося повернути в лоно Украйни негайно, поки його не колонізували украй шляхетноуродзоні [польська шляхта];
– Проклятий край, – прошепотів Остюк, кинувши співати, – після нашого сонця й багатства сюди тільки вмирати їздити. Коли вже колонізувати його, то посилати таких, котрих не жалко (Ю. Яновський);
Багато видів альпійської флори не загинули в тривалі за часом льодовикові періоди тільки тому, що їх окремі представники колонізували більш теплі долини чи навіть рівнинні місцевості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)