колориметр
КОЛОРИ́МЕТР, а, ч.
Хімічний, оптичний прилад для виявлення концентрації речовин у зафарбованих розчинах.
Колориметри поділяють на візуальні та фотоелектричні (з наук. літ.);
Дія колориметра ґрунтується на властивості зафарбованих розчинів поглинати світло тим сильніше, чим вища в них концентрація фарбника (з наук. літ.);
У мікробіологічній практиці колориметри використовують для визначення числа клітин у мікробних культурах (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)