колосовий
КОЛОСОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до ко́лос.
У культурних голозерних пшениць колосовий стрижень не ламкий, і зерно при обмолоті легко відділяється від колоскових лусок (з наук. літ.);
// Який має суцвіття у формі колоса.
Під час сівби зернових колосових культур залежно від кліматичних, агротехнічних та інших умов застосовують такі способи: суцільний рядковий, перехресний та вузькорядний (з наук. літ.);
// у знач. ім. колосові́, ви́х, мн. Злакові хлібні рослини.
Колосові уражуються багатьма хворобами, переважно паразитарної природи, їх збудниками є гриби, бактерії, віруси, мікоплазми, нематоди (з навч. літ.);
До комплексу робіт із збирання колосових входять комбайнове збирання хлібів, транспортування зерна, збирання соломи і полови, лущення стерні, механізоване доочищення зерна на токах або на зерноочисних агрегатах (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)