колотнути

КОЛОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що.

Однокр. до колоти́ти 1.

Каблуков схопив баклажку, колотнув її в руках і вихилив за одним духом усю воду (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. колотнути — колотну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. колотнути — -ну, -неш, док., перех. Однокр. до колотити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колотнути — КОЛОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Однокр. до колоти́ти 1. Колотнути воду в пляшці.  Словник української мови в 11 томах