колотня
КОЛОТНЯ́, і́, ж., розм.
Те саме, що колотне́ча.
І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (І. Франко);
В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (А. Свидницький);
Почалася між братами колотня за спадок (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)