Великий тлумачний словник сучасної мови

колотня

колотня́

-і, ж., розм.

Колотнеча.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. колотня — колотня́ іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. колотня — КОЛОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що колотне́ча. І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (І. Франко); В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Почалася між братами колотня за спадок (О. Забужко).  Словник української мови у 20 томах
  3. колотня — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко.  Словник синонімів української мови
  4. колотня — Колотня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. колотня — КОЛОТНЯ́, і́, ж.,розм. Колотнеча. І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (Фр., X, 1954, 286); В п’ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (Свидн., Люборацькі, 1955, 42).  Словник української мови в 11 томах
  6. колотня — Колотня́, -ні́ ж. = колотнеча.  Словник української мови Грінченка