Значення в інших словниках
-
колотня —
колотня́ іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
колотня —
-і, ж., розм. Колотнеча.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
колотня —
КОЛОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що колотне́ча. І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (І. Франко); В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Почалася між братами колотня за спадок (О. Забужко).
Словник української мови у 20 томах
-
колотня —
ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко.
Словник синонімів української мови
-
колотня —
КОЛОТНЯ́, і́, ж.,розм. Колотнеча. І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (Фр., X, 1954, 286); В п’ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (Свидн., Люборацькі, 1955, 42).
Словник української мови в 11 томах
-
колотня —
Колотня́, -ні́ ж. = колотнеча.
Словник української мови Грінченка