колотня

Значення в інших словниках

1. колотня — колотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. колотня — -і, ж., розм. Колотнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колотня — КОЛОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що колотне́ча. І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (І. Франко); В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Почалася між братами колотня за спадок (О. Забужко). Словник української мови у 20 томах
4. колотня — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Словник синонімів української мови
5. колотня — КОЛОТНЯ́, і́, ж.,розм. Колотнеча. І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (Фр., X, 1954, 286); В п’ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (Свидн., Люборацькі, 1955, 42). Словник української мови в 11 томах
6. колотня — Колотня́, -ні́ ж. = колотнеча. Словник української мови Грінченка