колотня
КОЛОТНЯ́, і́, ж.,розм. Колотнеча.
І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (Фр., X, 1954, 286);
В п’ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (Свидн., Люборацькі, 1955, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колотня — колотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- колотня — -і, ж., розм. Колотнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колотня — КОЛОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що колотне́ча. І не було такого дня, Щоб рук його не доходила Якась замотана й немила Панів з хлопами колотня (І. Франко); В п'ятницю ж у Люборацьких така колотня була в двірку, що й не сказати (А. Свидницький); Почалася між братами колотня за спадок (О. Забужко). Словник української мови у 20 томах
- колотня — ЗАВОРУ́ШЕННЯ перев. мн. (масовий вияв невдоволення, протесту), КОЛОТНЕ́ЧА заст., КОЛОТНЯ́ заст. рідше, СМУ́ТА заст., РОЗГАРДІЯ́Ш розм. рідко. Словник синонімів української мови
- колотня — Колотня́, -ні́, -не́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- колотня — Колотня́, -ні́ ж. = колотнеча. Словник української мови Грінченка