колоття

Колоття́, -ття́, -ттю́, -ття́м

Значення в інших словниках

1. колоття — колоття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. колоття — -я, с. Дія за знач. колоти 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колоття — КОЛОТТЯ́, я́, с. Дія за знач. коло́ти 1, 4. Десь на середині шляху йому стало страшно, що ступні може звести судома. Бойчук зупинився, – колоття у ступнях посилилося (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. колоття — КОЛОТТЯ́, я́, с. Дія за знач. коло́ти 4.  Словник української мови в 11 томах
5. колоття — Колоття́, -тя́ с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.  Словник української мови Грінченка