колоття —
колоття́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
колоття —
-я, с. Дія за знач. колоти 4).
Великий тлумачний словник сучасної мови
колоття —
КОЛОТТЯ́, я́, с. Дія за знач. коло́ти 1, 4. Десь на середині шляху йому стало страшно, що ступні може звести судома. Бойчук зупинився, – колоття у ступнях посилилося (Д.
Словник української мови у 20 томах