колотуха

КОЛОТУ́ХА, и, ж., діал.

1. Ряжанка.

– Гості вже в порожні миски заглядають. Тільки до млинців сметани не внось – із колотухою поїдять. Ниньки невеликі пани зібралися (М. Стельмах);

На ряднах стояли великі миски з пампушками, макітри з колотухою, горнята з курячою печенею (Є. Гуцало).

2. Сварлива жінка.

Радуйся, мати, – іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. колотуха — колоту́ха 1 іменник жіночого роду ряжанка колоту́ха 2 іменник жіночого роду, істота про жінку  Орфографічний словник української мови
2. колотуха — -и, ж., діал. 1》 Ряжанка. 2》 Сварлива жінка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колотуха — РЯ́ЖАНКА (пряжене незбиране молоко, заквашене сметаною), ПРЯ́ЖАНКА розм., КОЛОТУ́ХА діал. Продукти, виготовлені з молока, — вершкове масло, сир, сметана, ряжанка.. — надзвичайно смачні й поживні (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. колотуха — КОЛОТУ́ХА, и, ж., діал. 1. Ряжанка. 2. Сварлива жінка.  Словник української мови в 11 томах
5. колотуха — Колотуха, -хи ж. 1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха. Чуб. IV. 669. 2) Ряжанка, искусственная сметана.  Словник української мови Грінченка