колотуха
КОЛОТУ́ХА, и, ж., діал.
1. Ряжанка.
– Гості вже в порожні миски заглядають. Тільки до млинців сметани не внось – із колотухою поїдять. Ниньки невеликі пани зібралися (М. Стельмах);
На ряднах стояли великі миски з пампушками, макітри з колотухою, горнята з курячою печенею (Є. Гуцало).
2. Сварлива жінка.
Радуйся, мати, – іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колотуха — колоту́ха 1 іменник жіночого роду ряжанка колоту́ха 2 іменник жіночого роду, істота про жінку Орфографічний словник української мови
- колотуха — -и, ж., діал. 1》 Ряжанка. 2》 Сварлива жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колотуха — РЯ́ЖАНКА (пряжене незбиране молоко, заквашене сметаною), ПРЯ́ЖАНКА розм., КОЛОТУ́ХА діал. Продукти, виготовлені з молока, — вершкове масло, сир, сметана, ряжанка.. — надзвичайно смачні й поживні (з журналу). Словник синонімів української мови
- колотуха — КОЛОТУ́ХА, и, ж., діал. 1. Ряжанка. 2. Сварлива жінка. Словник української мови в 11 томах
- колотуха — Колотуха, -хи ж. 1) Сварливая женщина? Радуйся, мати, — іде невістка до хати: добрая роботуха, а ліпша колотуха. Чуб. IV. 669. 2) Ряжанка, искусственная сметана. Словник української мови Грінченка