колотіння
КОЛОТІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. колоти́ти.
Ринка і риночка – невисока посудина циліндричної форми для колотіння масла, готування печені тощо (з наук. літ.);
При колотінні компоненти рецептури рівномірно розподіляються по всьому об'єму (з наук.-попул. літ.);
Невже не міг плюнути [я] .. на всі їхні інтриги, зневажити це брудне колотіння? (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)