колчедан
КОЛЧЕДА́Н, у, ч.
Загальна назва мінералів, що є сполуками сірки, іноді арсену і стибію з металами групи заліза, міді, цинку, нікелю, кобальту і т. ін.
Утворення колчеданів пов'язане з пізньою стадією вулканічного магматизму (з наук. літ.);
Були знайдені родовища руд і мінералів (сірчаний колчедан в горі Алтин-Тюбя, бурий залізняк, апатити) (з наук.-попул. літ.);
Один з гонведських батальйонів, розташований у гімназії, почав грабувати кабінет. Особливо сподобалась гонведам колекція мінералів – строкатих кристалів і колчеданів, – які вони напхали до своїх заплічних мішків (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)