колчедан

КОЛЧЕДА́Н, у, ч.

Загальна назва мінералів, що є сполуками сірки, іноді арсену і стибію з металами групи заліза, міді, цинку, нікелю, кобальту і т. ін.

Утворення колчеданів пов'язане з пізньою стадією вулканічного магматизму (з наук. літ.);

Були знайдені родовища руд і мінералів (сірчаний колчедан в горі Алтин-Тюбя, бурий залізняк, апатити) (з наук.-попул. літ.);

Один з гонведських батальйонів, розташований у гімназії, почав грабувати кабінет. Особливо сподобалась гонведам колекція мінералів – строкатих кристалів і колчеданів, – які вони напхали до своїх заплічних мішків (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колчедан — колчеда́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. колчедан — -у, ч. Загальна назва мінералів, що є сполуками сульфуру, іноді арсену й стибію з металами-сидероїдами, купрумом, цинком тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колчедан — КОЛЧЕДА́Н, у, ч. Загальна назва мінералів, що являють собою сполуки сірки, іноді миш’яку й сурми з металами групи заліза, міді, цинку, нікелю, кобальту тощо. Були знайдені родовища руд і мінералів (сірчаний колчедан в горі Алтин-Тюбя, бурий залізняк, апатити) (Видатні вітч. географи.., 1954, 71). Словник української мови в 11 томах