колчедан
КОЛЧЕДА́Н, у, ч. Загальна назва мінералів, що являють собою сполуки сірки, іноді миш’яку й сурми з металами групи заліза, міді, цинку, нікелю, кобальту тощо.
Були знайдені родовища руд і мінералів (сірчаний колчедан в горі Алтин-Тюбя, бурий залізняк, апатити) (Видатні вітч. географи.., 1954, 71).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- колчедан — колчеда́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- колчедан — -у, ч. Загальна назва мінералів, що є сполуками сульфуру, іноді арсену й стибію з металами-сидероїдами, купрумом, цинком тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колчедан — КОЛЧЕДА́Н, у, ч. Загальна назва мінералів, що є сполуками сірки, іноді арсену і стибію з металами групи заліза, міді, цинку, нікелю, кобальту і т. ін. Утворення колчеданів пов'язане з пізньою стадією вулканічного магматизму (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах