кользовище

КО́ЛЬЗОВИ́ЩЕ, а, с.

Поле, з якого зібрано кользу.

Просто до кагатів поправували. Не дорогою, а кользовищем (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. кользовище — ко́льзови́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кользовище — -а, с. Поле, на якому зібрано кользу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кользовище — КО́ЛЬЗОВИ́ЩЕ, а, с. Поле, на якому зібрано кользу. Просто до кагатів попрасували. Не дорогою, а кользовищем (Мушк., Чорний хліб, 1960, 66).  Словник української мови в 11 томах