колючковий
КОЛЮ́ЧКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до колючки (у 1 знач.).
Для аріокарпусу характерне віддалення колючкової частини від квіткової (з наук.-попул. літ.);
Нині ринок насичений різними сортами ожини: рання, ремонтантна, колючкова, безколючкова – на будь-який смак (із журн.).
2. у знач. ім. колю́чко́ві, вих, мн., зоол. Родина риб з веретеноподібним тілом без луски від сріблясто-білого до темно-зеленого забарвлення, рядом кісткових пластинок на боках і гострими колючками на спині й черевному плавці.
Налічується до 16 представників колючкових, які надежать до п'яти родів (з наук. літ.);
Колючкові живуть у прісній і солонуватій морській воді (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)