колядка

КОЛЯ́ДКА, и, ж.

1. Старовинна обрядова різдвяна пісня.

Любий дядьку .. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Леся Українка);

– Пане Лесю! А чи скоро почнуться колядки? Страх як люблю їх слухати (М. Івченко);

Його молода красуня мати співала йому чарівних пісень-колядок, яких ніхто вже й не знає сьогодні (О. Довженко);

Святкували Різдво. .. З віршуванням, з колядками (І. Багряний).

2. Обряд колядування.

Весела пора – колядки. Недаром кожна дівчина, як Бога, дожидає їх; і наспіваєшся, і нагуляєшся, і нарегочешся (Панас Мирний);

Було на вулиці, вечорницях, у досвітки, в колядці, на ігрищах ніхто, як я, перед вела (О. Стороженко);

Пусти зараз вулицями парубків з вертепом і колядкою і справді повіриться, що в таку ніч народився Син Божий (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. колядка — коля́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. колядка — -и, ж. 1》 Старовинна обрядова різдвяна пісня. 2》 Обряд колядування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колядка — Старовинна Слов’янська обрядова пісня, яка виконується під час святкування Різдва Христова. В Україні поширені різновиди К. — щедрівка та риндзівки, в Бєларусі — калядка, Литві — каледа, Латвії — каладу, Болгарії — коледа, Польщі — коледа, Росії — колядка, авсень, Румунії — колінда тощо.  Словник-довідник музичних термінів
4. колядка — Коля́дка, -дки, -дці; -ля́дки, -ля́док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. колядка — КОЛЯ́ДКА, и́, ж. 1. Старовинна обрядова різдвяна пісня. Любий дядьку.. Хочу тільки де про що вас запитати: чи співають у Болгарії колядки і чи похожі вони на українські? (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
6. колядка — Коля́дка, -ки ж. Рождественская пѣсня, исполняемая на первый день рождественскихъ святокъ сельской молодежью, которая ходить для этого отъ хаты къ хатѣ и получаетъ за пѣніе вознагражденіе.  Словник української мови Грінченка