коляса
КОЛЯ́СА, и, ж., заст.
Коляска (у 1 знач.).
Їздять вони [пани] у таких колясах, що хитає, як у колисці (Марко Вовчок);
Козак соромився сідати в колясу. Він їхав поруч на своїм улюбленім коні і перекидався словами з паном генеральним суддею (Б. Лепкий);
Кінь, почувши воду, збентежено захропів, але Сахнович спинив його й зразу ж зіскочив з коляси (М. Івченко);
А ось він сам – в труській колясі Чи в торохтливім тарантасі (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)