колізія
КОЛІ́ЗІЯ, ї, ж.
Зіткнення протилежних поглядів, прагнень, інтересів і т. ін.
Життя мужиків та міщан і життя людей інтелігентних на Україні є зовсім інакше від нашого [в Галичині], інакші там інтереси, інакші типи, інакші колізії (І. Франко);
В щастя своє він уже не вірив, – все життя йому – нині, завтра і на майбутнє – поламане .. Не поламана лишилась тільки воля та жадоба щастя, але гай-гай – в тім-то вся й колізія: між жадобою та неможливістю (І. Багряний);
// Суперечливе, тяжке становище.
Христина несвідомо виручила нас обоїх [обох] з колізії (О. Кобилянська);
// літ. Зображення життєвих конфліктів і боротьби в художньому творі.
Буває так, що письменник вважає за краще вигаданий сюжет, вигадані колізії і характери, аніж узяті з життя (О. Донченко);
Сюжет як сюжет, на цьому можна накрутити безліч колізій та пригод, але й тепер, згадуючи свої “писання” в тривожні дні окупації, я віддаю належне ідеалам, що виплекали мою душу (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)