колінопреклонений
КОЛІНОПРЕКЛО́НЕНИЙ, а, е, уроч.
1. Який стоїть на колінах (у 1 знач.).
Невідривно дивиться [Дьяконов] все туди ж, у бік понуро пониклих, колінопреклонених .. генералів та високих гостей – представників “її величності Антанти” (О. Гончар).
2. перен. Який підкорився, визнав над собою чию-небудь владу.
Колінопреклонений народ.
Словник української мови (СУМ-20)