коліївський
КОЛІЇ́ВСЬКИЙ, а, е, іст.
Стос. до Коліївщини.
З Мотренинського монастиря у травні 1768 року вирушила на північ у заселені частини Правобережжя ватага з сімдесяти гайдамаків під проводом Максима Залізняка, запорожця з Лівобережжя, одного з організаторів коліївського народно-визвольного повстання (з навч. літ.);
На початку осені коліївський загін отамана Шила, який ще змагався з шляхтою на півдні, вдерся в погоні за конфедератами до турецького містечка Балти (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)